Виступи цього чорнявого молодого красеня мені доводилося чути, коли він іще був студентом Одеської музичної академії імені Антоніни Нежданової (клас бандури Ніни Морозевич). Нині Георгій Матвіїв – лауреат міжнародних академічних і джазових конкурсів, аспірант цього вишу, соліст Одеської філармонії.

Георгій вважає бандуру не лише українським народним інструментом, а й джазовим. Сміливо експериментуючи, він відкрив близько двадцяти нових прийомів гри, а оскільки спеціально написаних чи аранжированих для джазового виконання творів для бандури годі й шукати, йому довелося стати ще і композитором.

Сьогодні, окрім власних обробок українських народних пісень і дум, Георгій Матвіїв має два записаних диски джазових композицій. Найкращими серед них є Осяяння, Блюз нічного причалу та Мрія Роланда, виконані у дуеті з гітаристом Степаном Чигінцевим. Іще цікавішими вийшли композиції на диску On The Edge: Подорож додому, Прелюдія та фуга, Мій ангел, де бандура звучить у супроводі гітари та ударних. Третій диск зявиться вже цього року.

Нещодавно в Одеському музеї сучасного мистецтва Георгій презентував новий відеокліп на основі власної композиції Wild West Jazz.

Дехто не схильний вітати модерні експерименти музиканта-новатора, вважаючи, що бандурі має бути притаманне лише традиційне звучання. Інші ж захоплено аплодують талановитому митцеві. Георгій ніколи не зрікався народних мелодій і завжди включає їх до концертних програм. Але для нього бандура – ідеальний інструмент, за допомогою якого він висловлює те, що в нього на душі.

Схоже, наша древня бандура, якій тепер доступні твори усіляких музичних стилів, невдовзі набуде неабиякої популярності. І заслуга в цьому певною мірою належатиме Георгію Матвіїву.